Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Керчь

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Йоу, ребятки, как делишки? Здесь я, тот самый наркоман, и хочу рассказать вам историю, как я купила кодеин и перестала беспокоиться о своей внешности. Это будет длинный рассказ, поэтому лучше сядьте поудобнее и готовьтесь к увлекательной поездке в мир наркотиков.

Все началось с того, что я попал в компанию ребят, которые не особо уважали закон и регулярно организовывали закладки на вечеринках. Ну, и я решила попробовать. Ведь, казалось, что может быть страшного? Закинуть пару таблеток и почувствовать себя настоящим крутым юзером.

И так я первый раз впарила колумбийский кодеин. Ну, конечно, они же его и разбавляют, чтобы продать больше. Но я ощутила его в полной мере. Такого эйфорического состояния я не испытывала никогда. Я чувствовала себя богиней. Пару глотков этой болтушки и все проблемы, включая мою нелюбовь к своей внешности, куда-то исчезали.

Однажды, на одной из вечеринок, когда я уже нюхнула немного эфедрона и чувствовала себя на вершине мира, я встретила парня по имени Макс. Он был самый настоящий бродяга, но его внешность не имела значения для меня. Мы начали тусить вместе, перебирая всевозможные наркотики, в том числе и кодеин.

Каждый день, сидя в нашей уютной коммуне, мы циклодолили кодеин и плетением самокруток создавали туманное облако, где могли погружаться в нашу непредсказуемую реальность. Наше общество было как настоящая секта, где люди оставались верны только тем веществам, которые приносили нам удовольствие и уходили в небытие все остальные.

Так прошло несколько месяцев, и я постепенно перестала беспокоиться о своей внешности. Ведь зачем? Когда у тебя есть вечный сон и эйфория благодаря кодеину, твое тело уже не играет особой роли.

Учуяв эту жизнь, я поняла, что она конечна и долго продолжаться не может. Но в тот момент мне было все равно. Я предпочитала наслаждаться каждой секундой своего существования в наркотическом тумане, чем беспокоиться о своей внешности.

Но, как говорят, все хорошее когда-то заканчивается. Однажды, я почувствовала, что кодеин уже не так эффективен, как раньше. Возможно, мой организм привык к этому веществу. Я начала искать новые наркотики, чтобы испытывать такое же ощущение беззаботности и радости.

И вот тут-то началось настоящее испытание. Я стала экспериментировать с различными наркотиками, пытаясь снова обрести утраченное чувство. Но ни один из них не смог заменить кодеин. Это была сложнейшая битва со своими собственными желаниями. Я прошла через многое, но сумела победить себя.

Теперь я понимаю, что моя внешность всегда играла важную роль в моей жизни. Я должна ухаживать за собой, чтобы чувствовать себя уверенной и счастливой.

Итак, ребятки, я хочу сказать вам одну вещь. Наркотики могут ненадолго освободить вас от проблем и позволить забыть о своих комплексах, но они не решат ваших проблем на долго.

Это был мой рассказ о том, как я купила кодеин и перестала беспокоиться о своей внешности.